Ранкове богослужіння
«І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: „Перепли́ньмо на той бік“. І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним. І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився! А Він спав на кормі́ на подушці… І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“ Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“ І стих вітер, — і тиша велика настала. І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“ А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“» (від Марка 4:35-41)
«А до них Він сказав: „Де ж ваша віра?“ І дивувались вони, перестра́шені, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітра́м і воді Він наказує, а вони Його слухають?“» (від Луки 8:25)
В подорожі відбувались речі, які для учнів були неочікувані. Вони не мали влади над тією ситуацією і не могли повпливати на неї. А небезпека була доволі близько. Коли в нашому житті трапляються нестандартні ситуації, вони показують нашу основу, що є нашою твердинею, яка наша віра. В світі стільки нестабільності, ненадійності, але це має ще більше зближувати нас з Христос, зміцнювати наші особисті відносини з Ним. Ці моменти показують, на що чи на кого ми покладаємо нашу надію. Є моменти, коли потрібно проявити ділами нашу довіру до Бога. Учні звернулись до Христа, і Він заспокоїв їх, показавши Свою силу. В непередбачуваних моментах в житті ми повинні йти до Христа.
В житті Марти і Марії Магдалини теж відбулась така ситуація: вмер Лазар. Вони звернулись до Христа, але всередині мали певні очікування розвитку подій. Але в Бога був Свій план. Їх сподівання не виповнились. Так випробовувалась віра. Бог не залишає Своїх дітей без відповіді, не докоряє, але діє так, щоб серце зміцнилось, являє чудеса, робить неможливе.
Якщо в даний момент ти розбитий, проходиш важкий період в житті, йди до Господа. Він сильний допомогти і вийти назустріч. Надійся на Господа і довіряй Йому. Ісус, бачивши віру людей, багато чудес зробив. Щоб наша віра росла, нам потрібно мати особисті відносини з Богом, перебувати в Слові Божому, в щоденному спілкуванні з Ним.
«Багато ж і інших озна́к учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані. Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я́ Його!» (від Івана 20:30-31)
В нашому житті Бог відповідає на молитви, благословляє нас, і це зміцняє нашу віру. Наші зусилля можуть не принести плоду, але в нас є міцна скеля – наш Бог. Сам Творець опікується нами. Так, як Він молився за Петра, щоб його віра не зменшилась, так Він турбується про нас.
«Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони! … Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене» (від Івана 17:9,20)
Вечірнє богослужіння
